Сьогодні, 25 лютого, виповнилося 150 років з Дня народження великої української поетеси, драматурга, письменниці та художниці Лесі Українки.

Її, як і Тараса Шевченка, називають однією з головних “пророків” українського народу, яка, не звертаючи уваги на власні важкі хвороби та імперські обмеження й заборони, гордо несла через роки та по світу Українські Мову, Культуру, Спів та Драму.

У цей пам’ятний будній день духовенство Кафедрального собору Святої Трійці Запорізької єпархії ПЦУ здійснило чин Панахиди, а також згадали найяскравіші твори цієї великої людини.

Поважно поминали Лесю Українку сьогодні й по всій нашій країні, а Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній звершив на київському Байковому цвинтарі панахиду на могилі цієї видатної культурної діячки.

Гетьте, думи, ви, хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?

Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть думи сумні!